13 квітня 2021 року у Пряшеві упокоївся лікар Ярослав Любомир Поповець.         

Народився 3 липня 1937 року у Бардієві в учительській сім’ї. Дитячі роки прожив у Кобилецький Поляні на Закарпатській Україні, Циґельці та Ґерлахові Бардіївського округу. В 1947 р. поступив до Руської гімназії у Пряшеві, яка згодом перетворилася в Одинадцятирічну середню школу з українською мовою навчання. Після її закінчення у 1954 р. поступив на лікарський факультет Університету ім. П. Й. Шафарика в Кошицях, який закінчив 1961 року.У 1966 році Ярослав Поповець одружився з дитячою лікаркою Вірою Дураник ‒ уродженкою села Біловежа на Бардіївщині, яка стала вірною супутницею його життя. Слідами батьків пішли і двоє їх дітей: дочка Іванна ‒ зубна лікарка та син Михайло ‒ очний лікар.

Ярослав Поповець мав змогу залишитися лікарем у Пряшеві або Кошицях однак добровільно пішов „на периферію”. У першокласного хірурга Штефана Кукури в Михалівцях він протягом двох і пів року здобув неабияку практику, однак не повернувся ні до Пряшева, ні до Кошиць, а став сільським лікарем в одному з найвіддаленіших українських сіл Пряшівщини – Підгороді. Після чотирьох років (1967) переселився в село Бежовці Собранецького округу, де до відходу на пенсію 2015 року працював лікарем повних 48 років.На перший погляд могло б здаватися, що лікар у такому „глухому” селі буде відрізаний від світу. Та у випадку Ярослава Поповця було зовсім не так. Бездоганно виконуючи свої лікарські обов’язки, він брав активну участь у громадському житті. Довгі роки був членом центральних органів Чехословацького Червоного Хреста, представляючи цю організацію на Міжнародних лікарських з’їздах у Японії, США, Росії та Угорщині.

Кілька виборчих періодів він був членом Центрального комітету КСУТ (пізніше ‒ СРУСР), одним із співзасновником та віце-президентом Українського лікарського товариства в Чехословаччині, яке входило до складу Світової федерації українських лікарських товариств.

Брав участь у кількох з’їздах цієї всесвітньої фахової організації.Після розпаду Чехословаччини Ярослав Поповець очолив Українське лікарське товариство Словаччини, представляючи цю організацію на міжнародних з’їздах у Детройті, Одесі, Ужгороді, Львові, Луганську та Чернівцях і  був  головою товариства  аж до  22 серпня 2004 року

Будучи сільським лікарем, він не занедбовував ні справу підвищування своєї фахової кваліфікації, про що свідчать п’ять лікарських атестацій, серед яких були й такі рідкісні, як акупунктура та мануальна терапія.Вийшовши на пенсію, сім’я Поповців переселилася у Пряшів, де Ярослав залучився до життя української громади.Похоронено його 15 квітня 2021 р. на пряшівському цвинтарі, поряд з могилою батьків.Нехай Йому буде легкою пряшівська земля.

Голова Асоціації лікарів русинів-українців Словаччини Михайло Бобинець-Академік Микола Мушинка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *